Смотреть что такое "эффект дохода" в других словарях. Цикличность эффекта замещения

ЭФФЕКТ ДОХОДА - изменение реального дохода потребителя вследствие изменения цены на потребляемые блага.

Если денежный доход потребителя неизменен, то повышение цен означает уменьшение реального дохода, выражающего действительное количество благ, которое можно приобрести на его денежный доход. Когда цена некоторого блага растет при неизменном денежном доходе, то реальный доход потребителя понижается, и он будет сокращать потребление почти всех благ. Это и есть эффект дохода, отражающий влияние изменения цены на величину спроса на блага, которое имеет место из-за влияния этого изменения на величину реального дохода потребителя.

Эффект дохода рассмотрим на рис. 10.2, на котором бюджетная линия проходит через точку С и смещается к бюджетной линии RT. В этом случае потребитель выбирает набор благ В на кривой безразличия U2, а не набор С на кривой U1, поскольку более низкая цена на продовольствие повысила уровень полезности потребителя. Увеличение потребления продуктов питания с ОЕ до OF2 отражает эффект дохода, являющийся положительной величиной, ибо продукты питания являются нормальным благом. Эффект дохода выражает перемещение от одной кривой безразличия к другой, и, следовательно, с его помощью можно определить изменение реального дохода потребителя.

На рис. 10.3 представлены эффекты дохода и эффекты замены (замещения) низкокачественного блага. Отрицательный эффект дохода измеряется отрезком F2E. Для низкокачественных благ эффект дохода лишь изредка перевешивает эффект замещения. В результате снижения цены низкокачественного блага его потребление почти всегда возрастает.

Для некоторых благ эффект дохода теоретически может быть достаточно большим, чтобы обеспечить увеличение кривой спроса на благо. Такое благо принято называть благом Гиффена - благо, спрос на которое растет даже при повышении его цены.

На рис. 10.4 показаны величины эффектов дохода и эффектов замены (замещения) для блага Гиффена. Вначале потребитель находится в точке А, потребляя сравнительно немного одежды и много продуктов питания. Потом цена продовольствия понижается, что высвобождает часть дохода таким образом, что потребитель желает купить больше одежды и меньше продуктов питания. Такое положение отражает точка В.

Считается, что благо Гиффена практического значения не имеет, поскольку он должен обладать большой отрицательной величиной эффекта дохода. Однако, как правило, эффект дохода незначителен и он существен лишь в том случае, когда этот товар составляет высокую долю в бюджете потребителя. Большие же эффекты дохода, как известно, чаще всего связаны с обычными, а не с менее качественными товарами.

Рис. 10.3. График изменения эффекта дохода и замещения низкокачественного блага

Рис. 10.4. Характер изменения кривой спроса на благо Гиффена

Г.C. Beчкaнoв, Г.P. Beчкaнoвa

Зміна ціни чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. З одного боку, благо стає дешевшим або дорожчим відносно інших товарів, що стимулює зміну структури споживання: дорожчі блага замінюються дешевшими. Це – ефект заміни . З іншого боку, одночасно відбувається зміна реального доходу споживача за незмінного номінального: якщо ціна одного з товарів знижується, то вивільняється частина доходу, котра може бути використана для купівлі додаткових одиниць даного блага або додаткових одиниць інших благ. Це – прояв ефекту доходу .

В аналізі поведінки споживача важливо відокремити дію цих складових загального ефекту, тому що вони можуть мати однакову спрямованість, підсилюючи реакцію споживача на зміну ціни, або різну, викликаючи інші наслідки. Концепцію розмежування ефектів заміни та доходу розробили український економіст і математик Євген Слуцький (1915 р.) та англійський економіст Джон Хікс (30-ті рр. ХХ ст.). Хоча модель Слуцького була розроблена раніше, в сучасній мікроекономіці більш поширений аналіз моделі Хікса.

Для визначення відокремленої дії кожного з ефектів спочатку припускають, що споживач після зміни ціни одного з благ зберігає незмінним свій рівень добробуту, умовно скоротивши свої видатки так, щоб реальний доход залишався на рівні початкового. Це дає можливість проаналізувати зміну споживання, враховуючи лише зміну відносних цін, яку графічно показує зміна кута нахилу бюджетної лінії, тобто виділити ефект заміни.

Для розмежування дії ефектів графічно застосовується побудова допоміжної прямої – компенсуючої бюджетної лінії . Економічний смисл добудови – визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінились лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії.

Початковий оптимум споживача встановлюється у точці , де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості . Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага . Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар , який витісняє частину попиту на благо .

Ситуація незмінного реального доходу в моделі Хікса є умовною. В дійсності зі зниженням ціни одного з благ за того ж номінального доходу реальний доход зростає, що відображає паралельний зсув вгору в положення нової бюджетної лінії . Споживач досягає нового рівня добробуту на вищій кривій байдужості , в точці оптимуму . Перехід же від до відбувається за незмінних відносних цін товарів, тому зміну обсягу споживання від до трактують як ефект доходу.

Зміна рівноваги споживача від до характеризує загальний ефект зниження ціни товару , котрий складається з суми двох ефектів – заміни та доходу:

§ ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

§ ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.

Зі зниженням ціни блага ефект заміни обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміни, ефект доходу діє в різних напрямках, – в залежності від того, до якого типу належить товар. Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміни, тобто є величиною додатною, і підсилює його (рис. 3.5). Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення. Але, як правило, ефект заміни для нижчих товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому зі зниженням ціни нижчого блага попит на нього зростає.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу так, що зі зниженням ціни їх споживання збільшується, називаються звичайними благами . Для звичайних благ справджується закон попиту: з підвищенням ціни попит на них скорочується, а зі зниженням ціни – зростає, крива попиту має від’ємний нахил, є спадною. Винятком є товар Гіффена – нижчий товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту, для нього ефект доходу перевищує ефект заміни, а крива попиту має додатний нахил і є висхідною.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Які зміни в моделі споживчого вибору варто здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності?

Б.2. Яку інформацію несе лінія «дохід-споживання»? Яким є її нахил для повноцінних і неповноцінних благ?

Б.3. Як будується лінія Енгеля? Які висновки випливають з аналізу її нахилу?

Б.4. Утворення лінії «ціна-споживання». Її нахил для взаємозамінних і взаємодоповнюючих благ.

Б.5. Як будується лінія індивідуального попиту, виходячи з ординалістської теорії поведінки споживача?

Б.6. Виявіть ефект заміни та ефект доходу при зменшенні ціни певного блага.

Б.7. Обставини виникнення надлишку споживача. У якій точці (рис. 3.8) спостерігається максимальне перевищення сукупної вигоди споживача над його витратами?

Б.8. Оцініть правильність висловлювань:

Б.8.1. Лінія «дохід-споживання» нахилена вгору праворуч, якщо обидва товари є повноцінними.

Б.8.2. Ефект заміни при збільшенні ціни на товар призводить до зменшення попиту на цей товар.

Б.8.3. Крива «ціна-споживання» базується на побудові кривої попиту.

Б.8.4. Ефект заміни відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни.

Б.8.5. Ефект доходу відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни при постійних відносних цінах.

Б.8.6. Обчислення змін у надлишку споживача є зручним способом оцінки змін добробуту споживача в результаті коливання цін.

Б.9. Знайдіть єдино правильну відповідь:

Б.9.1. Визначивши свої можливості, споживач згоден заплатити 20 грош. од. за годинник. Коли він прийшов до магазину, то виявив, що може його придбати за 16 грош. од. У цьому випадку споживчий надлишок дорівнюватиме:

а) 20 грош. од.;

б) 16 грош. од.;

в) 4 грош. од.;

г) 36 грош. од.

Б.9.2. Відомі такі дані про споживання протягом двох місяців:

На основі цих даних можна зробити висновок про те, що:

а) вартість життя підвищилася;

б) вартість життя знизилася;

в) темп зростання доходу споживача менший за темп зростан-
ня цін;

г) нічого визначеного щодо динаміки вартості життя не можна
сказати.

Б.9.3. Ефект заміни - це підвищення попиту на товар, що спричинене:

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною у вподобаннях споживача, якщо він віддає перевагу товарам-замінникам;

в) зміною у реальному доході, зумовленому зниженням цін на товари, що купуються;

г) жодна з відповідей не є правильною.

Б.9.4. Ефект доходу для повноцінних товарів свідчить про те, що:

а) при збільшенні ціни блага Х споживач купуватиме в меншій кількості як Х , так і інші блага;

б) зменшення ціни блага Х зумовлює збільшення споживання цього блага, оскільки воно стає дешевшим за товари-замінники;

в) коли ціна блага Х змінюється, то споживач має перерозподілити свої покупки так, щоб задовольнити рівність MU X / P X = MU Y / P Y = = MU N / P N ;

г) усі висловлювання правильні.

Б.9.5. Коли ціна повноцінного блага Х падає, то:

а) ефект доходу спонукатиме споживача купувати більше одиниць блага Х , а ефект заміни - менше;

б) у результаті і ефекту заміни, і ефекту доходу споживач купує більше блага Х ;

в) у результаті ефекту доходу кількість одиниць блага Х , що купується, зменшиться, а ефект заміни сприяє збільшенню купівлі блага Х ;

г) і ефект доходу, і ефект заміни ведуть до зниження споживання блага Х .

Б.9.6. Якщо за інших незмінних умов послідовне споживання одиниць блага Х призводить до зниження граничної корисності Х , то:

а) Х є неповноцінним товаром;

б) ефект заміщення більший за ефект доходу;

в) еластичність попиту Х за ціною висока;

г) товар Х має від’ємну перехресну еластичність з товаром-замін­ником.

Б.10. Споживач має дохід 20 грош. од. і витрачає його на прид­бання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y . Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х ; 6Y ), зниження до 5 грош. од. - відповідно (20Х ; 5Y ).

а) Зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.

б) Побудуйте лінію «ціна-споживання»;

в) Використовуючи лінію «ціна-споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х .

Розв’язання

Рис. 4.9. Крива «ціна-споживання»
та побудова лінії попиту

а) Згідно з умовою задачі, ціна товару Y не змінюється і становить 20 грош. од. Витрачаючи весь свій дохід лише на благо Y , споживач зможе купити B /P Y = 200/20 = 10 од. бла­га Y . Відмітимо точку Х = 0; Y = 10. (рис.4.9, а ). Спочатку ціна на товар Х становила 10 грош. од. Витрачаючи свій дохід лише на товар Х , споживач зміг би купити B / P X = = 200 / 10 = 20 од. блага Х (точ­ка х = 20, у = 0 на рис. 4.9, а ). За цими даними будуємо бюджетну лінію В 2 . Якщо ціна товару Х підвищиться до 20 грош. од., то бюджетна лінія повернеться за годинниковою стрілкою (лінія В 1). Якщо ж ціна товару Х знизиться до 5 грош. од., то
бюджетна лінія займе положення В 3 .

б) Позначимо точки максимальної корисності споживача А , В і С . З’єднавши їх, отримаємо лінію «ціна-споживання».

в) У точці А споживач вибирає 4 одиниці товару Х і 6 одиниць товару Y . Цьому вибору відповідає точка D , яка показує, що при ціні товару Х в 20 грош. од. споживачеві потрібно 4 одиниці цього товару (рис. 4.9, б ). Точка Е відповідає точці F : P X = = 10 од., Q x = 12 од. Аналогічно точка L відповідає C : P X = = 5 од., Q x = 20 од. З’єднавши точки D , E , L , отримуємо криву попиту споживача на товар Х (рис. 4.9, б ).

Відповіді на тести: Б.9.1 в); Б.9.2 г); Б.9.3 г); Б.9.4 а); Б.9.5 б); Б.9.6 б).

Зміна ціни блага двояко впливає на споживчий кошик, викликаючи два ефекти – ефект заміщення та ефект доходу. Оскільки вони діють одночасно, а реальна спрямованість змін споживання виступає рівнодіючою ефектів, їх треба чітко розмежовувати.

Ефект заміщення виникає внаслідок зміни ціни блага відносно цін інших благ за незмінного реального доходу споживача. Його дію можна спостерігати на рис. 6а на низхідній ділянці кривої "ціна – споживання" від Е 1 до Е 2 при зниженні ціни блага Х з Р 1 до Р 2 Він полягає у тому, що вивільнена за рахунок зниження ціни частина доходу використовується з метою зміни структури споживання.

Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу під впливом руху цін, тобто зниження ціни одного з благ "вивільняє" якусь частину бюджету споживача, що робить останнього відносно багатшим. Дію цього ефекту можна спостерігати на рис. 6а на висхідній ділянці кривої "ціна – споживання" від Е 2 до Е 3 при зниженні ціни з Р 2 до Р 3 , коли споживач починає нарощувати споживання "більш дорожчого в наборі" блага Y .

Слід зауважити, якщо спочатку споживались лише нормальні блага, то зниження ціни одного з них призводить до зростання його споживання. Його частка в структурі споживання зростає - тобто здешевлене благо «витискає» інше. Якщо ж в структуру споживання первісно входило дешеве благо, то при зниженні ціни будь-якого з благ саме воно буде витиснуте, а споживання нормального блага зросте.

Ефект доходу полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу під впливом руху цін, тобто зниження ціни одного з благ «вивільняє» якусь частину бюджету споживача, що робить останнього відносно багатшим. Дію цього ефекту можна спостерігати на рис. 4.6а на висхідній ділянці кривої «ціна – споживання» від Е 2 до Е 3 при зниженні ціни з Р 2 до Р 3 , коли споживач починає нарощувати споживання «більш дорожчого в наборі» блага У .

Ефекти заміщення та доходу мають не тільки важливе теоретичне, але й практичне значення для прогнозування змін індивідуального, отже, і ринкового попиту, а також впливу на нього різноманітних заходів економічної політики держави.

Концепція розмежування ефектів заміщення та доходу була розроблена українським економістом і математиком Є. Слуцьким (1915р.) та англійським економістом Дж. Хіксом (в середині 30-х рр.).

В моделі Слуцького розмежування дії ефектів здійснюється на основі добудови допоміжної компенсуючої бюджетної лінії, яка дозволяє визначити, якою стала б структура ринкового споживчого кошика, якби змінилися лише відносні ціни благ. Далі, залишаючи незмінними відносні ціни (новий кут нахилу бюджетної лінії незмінний), досліджують лише вплив зміни реального доходу, що графічно відображається паралельним зміщенням бюджетної лінії. В моделі Слуцького компенсуючи бюджетна лінія проходить через точку початкової рівноваги за умови незмінної купівельної спроможності споживача, а ефект заміни супроводжується деяким покращенням добробуту, оскільки споживач переміщується на вищу криву байдужості.

Дж. Хікс запозичив у Слуцького прийом допоміжної лінії, але змінив її геометричне місце. В моделі Хікса компенсуючи бюджетна лінія дотична до початкової кривої байдужості, проте купівельна спроможність споживача змінюється. Під дією ефекту заміщення споживач залишається на тому ж рівні корисності, але змінює набір благ у кошику.

Обидві моделі виявляють однакові тенденції: зі зниженням ціни блага ефект заміщення обов’язково зумовлює збільшення його споживання, тобто має додатне значення. На відміну від ефекту заміщення, ефект доходу діє в різних напрямках, - залежно від того, до якого типу належить благо.

Для нормальних благ ефект доходу діє в тому ж напрямку, що і ефект заміщення, і є величиною додатною. Для нижчих благ ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від’ємне значення, проте ефект заміщення для нижчих благ значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект дає збільшення споживання нижчого блага за умови зниження його ціни.

У випадку підвищення ціни ефект заміщення завжди є від’ємним, а ефект доходу для нормальних благ – від’ємним, для нижчих – додатним.

Нормальні блага, а також нижчі блага, для яких ефект заміни перевищує ефект доходу, так що споживання їх збільшується, називаються звичайними благами. Для звичайних благ справджується закон попиту, а крива попиту має низхідний характер.

Але в деяких випадках ця закономірність порушується. Справа у тому, що при дуже низьких доходах споживачів зростання цін на блага низької якості призводить до зростання їх споживання. Така парадоксальна ситуація можлива, якщо блага неякісні, ефект доходу переважає над ефектом заміщення, а попит змінюється незвичайним чином: при зростанні ціни – підвищується, а при її зменшенні – скорочується.

Вперше таке невиконання закону попиту помітив англійський економіст Р. Гіффен (1837-1910), досліджуючи ціноутворення під час катастрофічного неврожаю картоплі в Ірландії, яка була головним продуктом харчування незаможних ірландців. Саме завдяки йому товари низької якості, що мають високу питому вагу в бюджеті споживачів, почали називати товарами Гіффена , а ситуація зростання споживання благ із підвищенням цін на них отримала назву парадокса Гіффена .

А. Маршал так пояснював цей парадокс у «Принципах економікс»: «Як зауважив Гіффен, підвищення ціни на хліб робить такий збиток в бюджеті бідніших сімей і настільки збільшує граничну корисність грошей для них, що вони змушені скорочувати споживання м’яса та інших дорогих продуктів харчування. Оскільки ж хліб все ж таки залишається найдешевшим продуктом харчування, вони споживають його, навіть у разі подорожчання, не менше, а більше» .

До речі, таку ж ситуацію можна було спостерігати під час економічної кризи 90-х рр. ХХ ст., аналізуючи споживання малозабезпечених верств населення України.

Отже, товар Гіффена - це товар низької якості, який має високу питому вагу в бюджеті споживача, і для якого не виконується закон попиту, ефекти доходу і заміщення різноспрямовані, а крива попиту має висхідний характер, що необхідно враховувати при розробці цінової політики.

Завершуючи дослідження теорії поведінки споживача, слід підкреслити, що переваги останнього, розмір його бюджету та вибір, який він здійснює, визначають величину індивідуального ринкового попиту, тобто ту кількість благ, яку споживач бажає і здатен купити за певною ціною. Але ж ціна блага формується на ринку не тільки під впливом попиту, але і під впливом пропозиції, тобто здатності виробника-продавця реалізувати певну його кількість за певною ціною. Що представляють собою попит та пропозиція, як відбувається їхня взаємодія та врівноваження на ринку та багато інших питань у наступній темі.

Экономические факторы, определяющие уровень цен, спроса и предложения на рынке, могут быть самыми разными. В ряде случаев их действие может предопределить появление так называемых эффектов дохода и замещения. Наблюдаться они могут в самых разных сферах бизнеса. Какова сущность отмеченных эффектов? Как они могут взаимодействовать между собой?

Сущность эффектов дохода и замещения

Что такое эффект дохода и эффект замещения? Рассмотрим их специфику последовательно.

Эффект дохода, в соответствии с распространенным определением, представляет собой воздействие на структуру потребительского спроса посредством изменения платежеспособности покупателя, сопровождающегося также корректировкой цены того или иного общественного блага. То есть как только стоимость товара снижается, человек получает возможность приобретать большее количество соответствующих продуктов, в то время как у него остаются денежные средства также и на приобретение других товаров. Эффект дохода имеет место в следующем случае - если тот или иной поставщик предлагает товар дешевле конкурентного.

В свою очередь, эффект замещения - индикатор, характеризующий изменение структуры спроса, сопровождающееся стремлением покупателей делать более дешевые покупки по типичным товарным позициям.

Эффект дохода - критерий, отражающий то, каким образом на величину спроса влияет изменение уровня платежеспособности покупателя. Дело в том, что человек может направить освободившиеся денежные средства - вследствие удешевления некоторого товара, на приобретение других продуктов, формируя тем самым в соответствующих сегментах продаж дополнительный спрос. Эффект дохода и эффект замещения можно рассматривать в едином контексте. Данные экономические явления могут наблюдаться одновременно.

Итак, эффект дохода характеризуется удешевлением товара, вследствие чего у покупателя при сохранении стабильности его выручки освобождаются дополнительные денежные средства, которые он направляет на покупку большего количества соответствующих благ, которые стали доступнее, либо на покупки других продуктов. Цена на товар падает - человек получает некий «искусственный доход», как будто бы его зарплата увеличилась, после чего может тратить его так, как посчитает нужным.

Эффект замещения характеризуется появлением на рынке более дешевых товаров тех категорий, которые привычны человеку, и он начинает приобретать именно их, часто отказываясь от покупок предыдущих изделий и замещая их более доступными по цене. Изучим особенности отмеченных экономических явлений подробнее.

Специфика эффекта дохода

Итак, эффект дохода предполагает, что человек получает возможность покупать больший объем товара (вследствие корректировки его цены) либо направлять высвободившиеся денежные средства на приобретение других благ. Тем самым стимулируется общий спрос на рынке. В среде экономистов возникают дискуссии по поводу влияния соответствующего тренда на капитализацию рынка.

С одной стороны, в абсолютном выражении объем денежных средств, которыми располагает покупатель, не меняется. С другой стороны, те компании, которые получают выручку за счет высвободившегося «искусственного дохода» человека и активизации его покупательских активностей в соответствующих сегментах, получают возможность развиваться дальше, увеличивать свою капитализацию, в частности, за счет новых инвестиций и кредитов, которые могут привлекаться в растущий бизнес. Таким образом, наблюдаемые на рынке внешние эффекты эффекты дохода вполне могут предопределяться.

Специфика эффекта замещения

Рассмотрим теперь подробнее специфику второго тренда. Эффект замещения предполагает, что структура потребительского спроса человека меняется в пользу выбора более дешевых товаров. При этом предполагается, что привычный для него продукт в силу тех или иных причин растет в цене. Результатом становится снижение спроса на более дорогой товар.

В некоторых случаях замещение происходит между товарами схожей группы, но не идентичными. Например, человек может в одинаковой степени симпатизировать яблокам и сливам. В случае если цены на первый вид фруктов начинают расти, человек может покупать их реже, одновременно покупая больше слив, если их стоимость меняется не настолько ощутимо либо остается прежней. Таким образом, в структуре потребления яблоки замещаются сливами.

Каким образом соответствующий тренд может влиять на экономику? Оценки экспертов, касающиеся рассматриваемого явления, также могут быть весьма несхожими. С одной стороны, выручка компаний, которые, условно говоря, производят яблоки, может значительно снизиться за счет того, что у покупателей меняются приоритеты, и они начинают активнее приобретать сливы. С другой стороны, как считают экономисты, увеличение цен на яблоки часто становится причиной как раз таки избыточного спроса на них. В этом смысле объем выручки компаний, продающих данный вид фруктов, может не уменьшиться вовсе.

Таким образом, эффект замещения может оцениваться, с одной стороны, как негативный экономический тренд (в случае если поставщик яблок повышает цены вынужденно, например, в силу сложностей в корпоративной бизнес-модели и недостатка ликвидности), с другой - как нейтральный или даже позитивный, так как рост отпускной стоимости фруктов может быть обусловлен как раз таки слишком большим спросом на них.

Взаимосвязь эффектов

Эффект замены и эффект дохода, рассматриваемые нами, как правило, активно взаимодействуют. Содержание соответствующих коммуникаций зависит от специфики конкретного товара. Вполне возможен вариант, при котором оба эффекта могут суммироваться, поскольку удешевление некоторых товаров, как правило, приводит к повышению интенсивности спроса на них.

Цикличность эффекта замещения

Вновь рассмотрим пример с яблоками и сливами. Предположим, первые подорожали, и спрос на вторые, соответственно, вырос. Вполне может сложиться ситуация, при которой на том или ином рынке (например, если говорить об отдельно взятом городе) появится попросту ажиотажный спрос на сливы. И это, в свою очередь, предопределит рост цен на них. После этого отпускная цена слив может вырасти, после чего расходы покупателей на приобретение данных фруктов могут выйти на уровень тех, как если бы покупались яблоки. После этого люди, имеющие, в принципе, одинаковые предпочтения, вновь могут видоизменить структуру своего потребления, в которой интенсивность покупки яблок сравняется с соответствующими показателями для слив. Таким образом, в данном случае наблюдается некая цикличность эффекта замещения.

Когда один эффект сменяется другим

В свою очередь, по факту падения спроса на сливы вследствие того, что покупатели начинают больше тратиться на яблоки, цены на соответствующие фрукты вновь снижаются. И здесь уже именно эффект дохода имеет место. Человек, привыкший тратить, условно говоря, по 100 рублей в день на яблоки и на сливы, наблюдает, что расходы на второй вид фруктов упали, условимся, что на 30 рублей. Данное количество денежных средств высвобождается, после чего покупатель может решить направить их на приобретение большего количества слив, яблок либо других фруктов. Таким образом, мы можем наблюдать ситуацию, когда один эффект постепенно сменяется другим.

Возможен и другой сценарий. Есть товары, которые делятся в зависимости от качества и иных параметров, например, размера либо цвета, на категории «престижности» - изделия экономкласса, средней ценовой категории, а также премиальные. Человек в зависимости от уровня дохода может покупать товары каждой из отмеченных категорий, но в определенной пропорции. Если у него высокая зарплата, то в структуре его потребления будет чаще встречаться премиальная продукция. Если доходы покупателя невысоки, то частота приобретений товаров высшего качества у него будет, вероятнее всего, несопоставимо ниже.

Фактор потребительских предпочтений

На рынке может сложиться интересный тренд. Рассмотрим его на примере разных сортов яблок. Предположим, на рынке продаются фрукты высшего качества, среднего и низкокачественные сорта. Также условимся, что у потребителя яблок средние доходы. Получив зарплату, он сначала активно покупает фрукты высшего качества, после того как у него денежных средств становится меньше - переходит на среднюю ценовую категорию, и к моменту следующей зарплаты начинает уже приобретать самые дешевые яблоки.

Ситуация: на рынок розничных продаж фруктов выходит новый поставщик, способный предложить пусть и не очень качественные плоды, но крайне дешевые. Человек, который очень любит яблоки, в момент приобретения таковых от нового поставщика видит, что у него высвобождается наличность. Как мы знаем, эффект дохода имеет место в случае возникновения подобных ситуаций, то есть когда у покупателя появляется «искусственная» выручка. Человек, обнаружив у себя больше свободной наличности, направит ее, конечно же, на приобретение плодов высшего сорта - поскольку он является большим любителем яблок.

Таким образом, мы видим «чистый» эффект дохода, причем выглядящий весьма занимательно. Казалось бы: дешевеет один товар, причем худшего сорта, но растет спрос на другой - более качественный. Мы можем наблюдать то, насколько значимым фактором становится сложившаяся модель потребительских предпочтений человека. Если бы он не был любителем яблок, то, возможно, покупал бы их при некоторой необходимости (например, с целью добавить в пирог), ориентируясь на цену, а не на сорт. Но поскольку в нашем примере гражданин испытывает большую тягу к яблокам, то он по факту высвободившегося дохода будет покупать самые качественные. Наибольший эффект дохода, таким образом, может прослеживаться при покупательском поведении, характеризующемся выраженной лояльностью потребителя к качественным товарам.

Рынок труда: эффект дохода

Отметим, что рассмотренные нами экономические тренды могут наблюдаться не только в сегменте розничных продаж, но и в других сферах бизнеса. Так, вполне можно наблюдать эффект дохода и замещения на рынке труда. Рассмотрим пример.

Допустим, в небольшом городе открылся завод по выпуску холодильников и стиральных машин. Предприятие сформировало несколько сотен вакансий и наняло работников из числа жителей соответствующего населенного пункта. Одновременно в местном политехническом институте было запущено обучение инженеров по программам, адаптированным для технологических процессов, характеризующих сборку холодильников и стиральных машин.

Через 5 лет вуз выпустил первых выпускников, готовых трудоустраиваться на заводе. Руководство предприятия по сборке холодильников и стиральных машин решило воспользоваться возможностью привлечь выпускников за небольшую зарплату и опубликовало список соответствующих вакансий. Однако выпускники политеха не спешили с трудоустройством, поскольку компенсация установленного размера их не устроила. Предприятие, которые успело обзавестись инвесторами и вложилось в увеличение мощностей фабричных линий, открытых под новые вакансии, было вынуждено немного увеличить зарплатные предложения.

Некоторые выпускники политеха согласились работать за соответствующий уровень компенсации, и вакансии частично удалось закрыть. Некоторое время другие инженеры пытались найти работу на иных предприятиях города, но не смогли, поскольку их специализация была адаптирована к выпуску именно холодильников и стиральных машин. В результате они согласились идти работать на завод даже на ту низкую зарплату, что была предложена изначально.

Предприятие, которому не пришлось повышать зарплату «второго эшелона» инженеров до уровня «первого», высвободило денежные средства. Возник эффект дохода на рынке труда. Соответствующую выручку предприятие получило возможность потратить на цели, связанные с развитием бизнеса, в частности, на модернизацию производства.

Рынок труда: эффект замещения

Рассмотрим другой сценарий. В небольшой город с процветающим заводом по выпуску холодильников и стиральных машин стали съезжаться инженеры, имеющие соответствующую квалификацию, из других регионов страны, рассчитывая устроиться на высокооплачиваемую работу. Поскольку на растущем предприятии вакансии всегда были, а в случае необходимости открывались новые, инженеры легко трудоустраивались. Для многих из них зарплата, предлагаемая компанией, рассматривалась как вполне достойная (и она к тому же росла). Но постепенно инженеров, приезжающих в город, становилось все больше.

Предприятие, открывая новые вакансии, уже не могло себе позволить нанимать новых инженеров на высокую зарплату. Но поскольку между ними выросла конкуренция, многие специалисты соглашались на более низкую - и на заводе стали открываться новые цеха, в которых трудовые компенсации были меньше, чем в старых. Более того, зарплата инженеров «первого эшелона» перестала расти, а на некоторых производственных участках и вовсе снизилась. Недовольные специалисты стали увольняться, и на их место завод без проблем нанимал других, «конкурирующих» инженеров. Таким образом произошел эффект замещения. Предприятие получило возможность не увеличивать расходы на оплату сотрудников.

При этом если на рынке формируется соответствующих объемов предложение труда - эффект дохода и эффект замещения могут коррелировать. Например, если инженеры из других регионов страны, увидев, что зарплата на предприятии не растет, перестают приезжать в небольшой город. В этом случае дальнейший рост бизнеса становится под вопросом, поскольку предприятию нужны кадры на открывающиеся фабричные линии. Оно вновь вынуждено публиковать вакансии с высокой зарплатой, в отношении которой гарантируется регулярная индексация. В результате в город вновь едут инженеры - и зарплатные предложения на всем предприятии выравниваются, но спустя некоторое время в населенный пункт приедут специалисты, которые обязательно начнут «демпинговать». После этого завод вновь сможет воспользоваться эффектом дохода.

Универсальный индикатор

Самое интересное, что и в случае с рынком труда может наблюдаться ситуация, схожая с той, что мы рассмотрели на примере премиальных яблок и тех, что характеризуются невысоким качеством. Это возможно, если в политехническом институте, условно говоря, открывается программа производственной практики, в рамках которой студенты будут направляться работать на завод за половину зарплаты. Предприятие, сэкономив на соответствующих вакансиях, сможет открывать больше позиций для самых высококвалифицированных инженеров и нанимать их на работу.

Итак, вне зависимости от сегмента рынка эффект дохода имеет место в следующем случае: если среди конкурентных предложений какое-либо становится дешевле, после чего покупатель получает «искусственную выручку», которую может направить на те или иные цели. Эффект замещения происходит, если какое-либо из конкурентных предложений становится дороже - в этом случае покупатель предпочтет приобретать продукт или услуги (если говорить о рынке труда) у альтернативного поставщика или со стороны другой социальной группы, если вести речь об инженерах из примера, рассмотренного нами выше.